Вплив природного та штучного освітлення на зорову функцію дитини під час навчального процесу
Видиме світло — адекватний подразник органа зору, носій зорової інформації, стимулятор багатьох функціональних процесів організму, зокрема, обміну речовин, кровотворення, секреції гіпофіза, збудливості нервової тканини. При цьому поліпшуються самопочуття, настрій, підвищується працездатність людини. Режим освітлення відіграє суттєву роль у регулюванні біологічних ритмів організму. Виражений вплив на нервово-психічну сферу чинить спектральний склад видимого світла. Недостатнє, нераціональне освітлення негативно позначається на функціях зорового аналізатора, прискорює втомлюваність і його, й усієї центральної нервової системи, зменшує працездатність людини, сприяє розвитку короткозорості у дітей, а також погіршує санітарний стан приміщень.
Світловий клімат місцевості разом з архітектурно-планувальним вирішенням будівель визначають інсоляційний режим та умови природного освітлення приміщень. Інсоляційний режим та природне освітлення приміщень зумовлені інтенсивністю і тривалістю денного освітлення і залежать від кліматичних умов місцевості, системи забудови, орієнтації вікон за сторонами горизонту, затінення вікон сусідніми будинками, деревами, кількості, розмірів, конфігурації, конструкції і розташування вікон, товщини віконних рам, планування приміщень, зокрема їх глибини, а також якості і чистоти скла, щільності фіранок, штор, жалюзі, кольору та відбивної здатності стелі, стін тощо. Інсоляційний режим оцінюється тривалістю інсоляції за добу, розміром інсольованої площі приміщення та кількістю тепла від сонячної радіації, що надходить через вікна.
Значно впливають на якість природного освітлення забруднення вікон, затемнення їх зайвими речами або зовні деревами та колір (коефіцієнт відбиття світла) стін і стелі. Для підтримання освітлення на оптимальному рівні в класах шкіл потрібно мити вікна з середини та повністю з певною періодичністю. Стіни та стелю рекомендовано фарбувати в білий колір (крейдова або вапняна побілка). Дерева повинні розміщуватися на відстані не менш 10 метрів від будинку школи.
Недостатність природного освітлення приміщень компенсується штучним освітленням: газорозрядними (люмінесцентними) лампами або лампами розжарювання. Лампи розжарювання дають жовтуватий колір, а люмінесцентні лампи – голубуватий (лампи типу ЛН, ЛД і ЛДЦ), жовтий (типу ЛБ), рожевий (ЛТБ). Гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень здійснюється інструментальними та розрахунковими методами.
Одночасно з кількісною оцінкою штучного освітлення проводиться якісна його оцінка, що містить визначення виду джерела (лампи розжарювання, люмінесцентні), системи освітлення (загальне, місцеве, комбіноване), типу світильників (прямого, розсіяного, відбитого світла), їх кількості, висоти підвісу і порядку розташування, потужності ламп, санітарного стану світильників тощо. Для штучного освітлення приміщень перевагу надають люмінесцентним лампам, які характеризуються високою економічністю і світловіддачею, спектром випромінювання, що наближається до денного і полегшує розрізнення кольорів. Велика поверхня свічення зменшує їх яскравість, що запобігає виникненню ефекту засліплення, сприяє рівномірному освітленню поверхонь.
Догляд за системами штучного освітлення передбачає своєчасну заміну ламп та періодичну чистку світильників (не рідше раз в три місяці). Слід пам’ятати, що заміняти потрібно не лише несправні лампи, але й ті, для яких закінчився гарантійний термін використання. Це, в першу чергу, стосується люмінесцентних ламп, для яких світловіддача наприкінці гарантійного терміну (близько 5000 годин) зменшується в 2-3 рази, тому з часом освітленість стає недостатньою.
Зорові функції учня значною мірою залежать від умов освітлення. Динаміка їх змін за різних кількісних і якісних характеристик освітлення є важливим критерієм гігієнічної оцінки освітлення приміщень.
Отже, недостатнє, надмірне або нераціональне освітлення призводить до зниження гостроти центрального і периферичного зору, функції кольорового розрізнення, погіршення акомодації та адаптації ока і, як наслідок, виникнення зорової втоми. Розвиток зорової втоми особливо небезпечний в дитячому віці, оскільки стає причиною короткозорості та поступово призводить до погіршення здоров’я загалом. Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам: бути достатнім (відповідним нормі); рівномірним; не утворювати тіней на робочій поверхні; не засліплювати працюючого; напрямок світлового потоку повинен відповідати зручному виконанню роботи. Це сприяє підтримці високого рівня працездатності, зберігає здоров'я дитини та зменшує травматизм.
З метою недопущення виникнення в учнів короткозорості, всі навчальні приміщення закладів освіти повинні забезпечити природне та штучне освітлення, рівні якого мають відповідати вимогам ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03 жовтня 2018 року № 264. Медичні вимоги безпеки щодо освітнього середовища в закладах освіти, зокрема й щодо освітлення, визначені «Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти», затвердженим наказом МОЗ України від 25.09.2020 року №2205, у розділі IV «Система забезпечення життєдіяльності Природне та штучне освітлення».
Дотримання гігієнічних норм природного та штучного освітлення в освітніх закладах передбачають створення оптимальних умов для роботи очей учнів та максимального збереження їхніх зорових функцій, забезпечують їх максимальну працездатність і запобігають розвиткові зорової втоми.
Головний спеціаліст Калуського районного управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Івано-Франківській області
Людмила Бичковська
