Обережно, лептоспіроз
Лептоспіроз – це гостре природно-вогнищеве зоонозне (спільне для людей і тварин) інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячкою, інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом, тощо. Різноманітність клінічних проявів хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої госпіталізації хворого, розвитком ускладнень, і як наслідок - до смерті. За показником летальності та ступенем тяжкості лептоспіроз займає одне з перших місць в інфекційній патології.
За оцінками, щороку у світі реєструється 1 мільйон випадків захворювання, що призводить до майже 60 000 смертей.
Хочу звернути увагу на те, що майже вся територія України залишається ензоотичною щодо лептоспірозу ( територія, в межах якої тривалий час реєструються непоодинокі випадки захворювання людей, переносником якої є тварина). За останні роки простежується тенденція до збільшення рівня захворюваності серед людей. В 2021 році на лептоспіроз захворіли 122 особи, в 2022 році – 141 особа, в 2023 році – понад 400 осіб. За 5 місяців 2024 року зареєстровано 97 випадків цієї небезпечної інфекції. В Івано-Франківській області в І півріччі 2024 року задокументовано 5 випадків проти 2-х за аналогічний період минулого року. На Калущині станом на 12.08.2024 року зафіксовано 1 випадок лептоспірозу, за 2021 рік – 5, 2022 рік – 1, 2023 рік – 2 випадки.
Збудник лептоспірозу (бактерія Leptospira) у водному середовищі зберігає свою життєздатність до двохсот днів. У вологому ґрунті лептоспіри можуть існувати протягом 43−279 днів, а виживання їх у сухому ґрунті не перевищує дванадцяти годин.
Мишоподібні гризуни (щури, миші) є основним джерелом інфекції у природі, від яких заражаються домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) та дикі тварини. У тварин хвороба часто протікає безсимптомно, у вигляді довготривалого носійства, при цьому збудник виділяється з сечею у зовнішнє середовище.
Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини збудник лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи та рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання сирої води з природних джерел, зараженої їжі ( молоко, м’ясо, немиті фрукти) також можуть спричинити захворювання.
Професійні групи ризику – це фермерські працівники, ветеринари, власники зоомагазинів, польві сільськогосподарські працівники, водопровідники, працівники м’ясопереробної та рибної промисловості, тощо.
Від людини до людини лептоспіроз не передається.
Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.
Більшість випадків зараження припадає на літньо-осінній період.
Хвороба починається гостро, з’являється озноб, підвищується температура тіла (39–40°C), блювання, діарея, жовтяниця, почервоніння очей, висип, виражена загальна слабкість. Хворі скаржаться на сильний біль голови, безсоння, відсутність апетиту, спрагу. Характерною ознакою є сильні болі в м'язах, особливо, в литкових.
Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз дотримуйтесь таких нескладних та водночас необхідних правил:
-
уникайте заражених водойм: не купайтеся і не рибальте у водоймах, з якими можуть контактувати інфіковані тварини, наприклад, біля водопою худоби;
-
вакцинуйте тварин: хатні та сільськогосподарські тварини мають бути вакциновані проти лептоспірозу;
-
уникайте контактів із хворими тваринами: не торкайтесь інфікованих тварин і дотримуйтесь заходів безпеки, доглядаючи за ними (одягайте рукавички та закрите взуття);
-
під час роботи на городі та збору ягід у лісі також користуйтеся засобами індивідуального захисту (одягайте рукавички та закрите взуття);
-
знищуйте гризунів удома: проведіть дератизаційні заходи у своєму помешканні та убезпечте воду та харчі від забруднення виділеннями гризунів;
-
термічно обробляйте продукти тваринного походження.
При появі перших ознак захворювання негайно зверніться до лікаря, адже захворювання швидко прогресує. І, звичайно, в жодному разі не займайтесь самолікуванням.
Лікар-епідеміолог
Мирослава ГУМЕНЯК
